Президент підписав Закон щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації».

Прийняття відповідних змін та доповнень сприятиме підвищенню стану захисту та дотримання прав дитини в Україні, наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів забезпечення захисту дитини від сексуальної експлуатації, дозволить Україні виконати рекомендації Комітету ООН з прав дитини та Європейського комітету з соціальних прав Ради Європи. 

Зміни до українського законодавства з питань захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації розроблені з метою гармонізації законодавства України із положеннями Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства та Європейської соціальної хартії (переглянута). Комітет ООН з прав дитини у своїх Заключних спостереженнях щодо виконання Україною Конвенції ООН про права дитини від 1995, 2002, 2007 та 2011 років рекомендував Україні встановити чіткій мінімальний вік статевого повноліття.

Європейський комітет із соціальних прав Ради Європи у 2011 року виніс щодо України заключний висновок, в якому констатував невідповідність практики застосування пункту 10 статті 7 «Право дітей та підлітків на захист» Європейської соціальної хартії (переглянутої), що по-суті стосується нездатності України захищати дітей від їх залучення до проституції та порнографії.

Законом передбачені зміни до статті 155 КК України, якими криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов’язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, що суттєво полегшує процес кваліфікації та доказування цього злочину.

Крім того, використання запропонованого у Законі вікового критерію та відмова від вживання терміна «статева зрілість» різко знизить ймовірність об’єктивного ставлення у провину, оскільки суб’єктивна сторона цього складу злочину вимагає від винного усвідомлення, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості. Водночас, фізіологічний (статевий) розвиток є індивідуальним і встановлення факту недосягнення потерпілою особою статевої зрілості не рідко вимагає спеціальних знань, а в окремих випадках є неможливим без проведення відповідної експертизи.